Студентський Форум:
|
Історія університету
Витоки освітянських традицій у Білій Церкві сягають глибокої давнини. Просліджується історичний зв’язок між попередніми навчальними  закладами і сучасним аграрним університетом, який бере свій початок із Вінницького колегіуму.
1630 р. У Вінниці, центра Брацлавського воєводства, при резиденції Єзуїтського монастиря суперіор Марцін Заленський відкрив колегіум, в якому учні вивчали граматику й поетику, а від 1632 року вже була й школа риторики.
1789 р. У спорудах колишнього єзуїтського колегіуму засновано окружну школу, в якій викладало чотири професори. 1797 р. ця школа отримала статус повітового училища.
1814 р. Вінницьке повітове училище було реорганізоване у Подільську академічну гімназію, яка 1832 р. отримала назву Вінницької.
1843 р. Власник Білої Церкви граф В.К. Браницький підписав акт, яким подарував Білій Церкві садибу із одноповерховою кам’яницею для гімназії та виділив 50 тисяч рублів на будівництво нового приміщення.За спорудження Білоцерківської гімназії архітектор Я. Вольман велінням імператора був нагороджений золотою табакеркою.
1847 р. Вінницьку гімназію переведено до Білої Церкві, разом з бібліотекою (6965 томів), колекцією мінералів та приладами фізичного кабінету.
У початковий період в гімназії викладалися російська та церковно-слов’янська мови, російська словесність, латинська, французька і німецька мови, історія, математика, фізика, географія, малювання та чистописання.
1868 р. За ініціативи директора гімназії Михайла Чалого започатковано православний храм святих апостолів Архипа і Филимона, який розміщувався на третьому поверсі головного корпусу і вміщував 500 чоловік.
Освячення нового храму відбулося 19 лютого.
1883 р. Реальне училище реформовано у класичну гімназію. Цей процес закінчився 1890 р. створенням двох гімназій – чоловічої і жіночої, які проіснували до 1917 року.
1920 р.Рішенням Київського губревкому на базі Білоцерківської класичної гімназії було створено сільськогосподарський технікум хліборобства, який розмістився у будинку колишньої гімназії у добротних корпусах із достатньою кількістю навчальних приміщень та господарських прибудов.
1921 р. Постановою Київської губнаросвіти сільськогосподарський технікум було об’єднано з промисловим, за рахунок чого значно  збільшився контингент учнів Білоцерківського сільськогосподарського технікуму. У 20-ті роки технікуми функціонували як вищі навчальні заклади.
1923 р. До відділу механізації вливається контингент студентів розформованого Таращанського технікуму механізації, а у 1924 роціСмілянського сільськогосподарського технікуму. В цьому ж році за пропозицією Народного Комісаріату освіти відділ механізації переходить на підготовку фахівців у галузі механізації сільського господарства.
1924 р. Залишилися два відділи: рільничий та механізації, або агромашинний. Одночасно при технікумі відкриваються агрономічна і механічна профшколи, завершено організацію допоміжно-навчальних структурних одиниць: бібліотеки, кабінетів ботанічного рослинництва, грунтознавства, зоотехнічного, математично-геодезичного, механічного, машинознавства, устаткування машин, лабораторій загальної хімії, сільськогосподарського аналізу, креслярні.
детальніше
1926 р. Технікум одержав нову назву – Білоцерківський сільськогосподарський політехнікум. Удосконалюються навчальні плани і програми, підвищується рівень підготовки спеціалістів.
1926-1927 рр. Закладено навчально-дослідне поле, збудовано вегетаційний будинок, розпочато вивчення грибної флори, зібрано великий гербарій квіткових і спорових рослин.
1929 р.Технікум перейменовано у сільськогосподарський інститут із трьома факультетами: рільництва, колективізації та механізації сільського господарства.
1930 р. Інститут закривається і на його базі Народний Комісаріат постачання організовує зоотехнічний технікум.
1931 р. На базі зоотехнічного технікуму відкрито зооветеринарний інститут.
1934 р. У Білу Церкву переведено Київський агроінженерний інститут цукрової промисловості, який за рішенням Ради Народних Комісарів СРСР був об’єднаний з Білоцерківським ветеринарно-зоотехнічним інститутом. Виник новий великий навчальний заклад – Білоцерківський сільськогосподарський інститут з п’ятьма факультетами: агрономічним. Ветеринарним, зоотехнічним планово-економічним та механізації сільського господарства. Для нового інституту виділили додаткові площі, зокрема третій корпус колишньої гімназії, в якому до того часу розміщався Білоцерківський педагогічний технікум. При інституті відкрили робфак та різні підготовчі курси.
1941 р. Понад 1200 викладачів, студентів та співробітників стали на захист Батьківщини. Група викладачів і студентів у складі 82 чоловік прийняла перший бій у районі Кременчука, після якого живими лишилися 11 чоловік.
Гордістю університету стали чотири Герої Радянського Союзу.
1944 р. Відновлюється систематичний набір студентів на перші курси ветеринарного і агрономічного факультетів.
1946 р. Відбувся перший повоєнний випуск агрономів і ветеринарних лікарів.
Створені футбольна, баскетбольна, а пізніше і гандбольна команди, які успішно захищали честь вузу на міських та обласних змаганнях.
1947 р. Відновлюється робота наукових товариств ім. І.І. Мечникова (ветеринарний та зоотехнічний факультети) та ім. К.А. Тімірязєва (агрономічний факультет).
1948 р. Проводяться міжвузівські наукові конференції, в яких беруть участь видатні вчені Москви, Києва, Львова, Харкова. На них виступали академіки В.Г. Касьяненко і О.П. Маркевич, професори А.Д. Скороходько, С.П. Теленга та інші.
Започатковано випуск наукових праць Білоцерківського сільськогосподарського інституту.
1949-1950 рр. Відкрито аспірантуру на кафедрах анатомії, епізоотології, гістології, селекції і насінництва та загального землеробства.
1952 р. Повністю відбудовані і устатковані зруйновані війною навчальні приміщення.
1955 р. Створені перші спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських, а згодом і докторських дисертацій.
1960 р. Запроваджується машинний контроль знань студентів та програмоване вивчення ряду дисциплін.
1964 р. На агрономічному факультеті створено велику наукову лабораторію із селекції озимої пшениці, в якій були виведені нові сорти пшениці БЦСГ-1, БЦСГ-2.
Розпочато захист докторських дисертацій.
1965 р. Споруджено спортивний корпус, побудовано гуртожиток № 4, два п’ятиповерхові житлові будинки для професорсько-викладацького складу, значно збільшився аудиторний фонд.
1969 р. До учбово-дослідного господарства приєднано с. Пилипча (понад 2000 га орної землі), створено літній студентський табір, де за літо оздоровлювалося близько 1000 студентів.
1974 р. Створено факультет підвищення кваліфікації. З метою залучення до навчання молоді з виробництва відкрито підготовче відділення.
1987 р. Вперше серед аграрних закладів освіти було введено викладання предмета «біотехнологія», аудиторії обладнано сучасними технічними засобами навчання, комп’ютерною технікою.
1990 р. Відкрито економічне відділення, якому 1992 р. надано статус економічного факультету.
Університеті приєднано до мережі Інтернет, що дало можливість доступу до публікацій провідних наукових і технічних видань світу і забезпечувати навчальний процес на рівні міжнародних вимог.
1993 р. Створено єдиний в Україні Інститут післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини.
1995 р. Білоцерківський сільськогосподарський інститут отримав ліцензію на право здійснення освітньої діяльності за найвищим IV рівнем акредитації і набув статусу університету.
1996 р. Створено відділ міжнародних зв’язків з метою налагодження тісних контактів із зарубіжними країнами та входження університету до світового освітнього співтовариства.
1997 р. Організовано сектор оперативної поліграфії і налагоджено друкування на власній поліграфічній базі підручників, навчальних посібників, монографій, наукових збірників, рекомендацій, авторефератів.
2003-2005 рр. Відкрито юридичний факультет і факультет лінгвістики.
2006 р. Наказом Міністерства аграрної політики України створено регіональний університетський центр Білоцерківського державного аграрного університету, до якого увійшли Технолого-економічний коледж БДАУ, Компаніївський, Козелецький, Золотоніський технікуми ветеринарної медицини та Олександрійський аграрний технікум.
2007 р. Ураховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності університету в галузі підготовки кадрів, аграрної науки та його вагомий внесок у розвиток агропромислового виробництва Білоцерківському державному аграрному університету Указом Президента України № 1296/2007 від 28 грудня 2007 року надано статус національного.
Музей Білоцерківського національного аграрного університету
Музей університету засновано у 1970 році.
детальніше
Першим завідувачем музею був викладач інституту A.M. Кузьменко, у різні роки музеєм завідували: П.І. Макєєв, Н.П. Миргородська, І.В. Бородіна, а з 2004 року на посаді завідувача музею працює О.В. Поліщук.
При музеї створена рада у складі: професор кафедри селекції та насінництва, доктор сільськогосподарських наук М.Я. Молоцький; доцент, завідувач кафедри економічної теорії та історії Б.Й. Кашкін проректор з НДР, доктор біологічних наук, професор І.Л. Якименко; директор бібліотеки університету І.Г. Романченко; асистент кафедри філософії та політології О.В. Ярмола; редактор газети "Університет" С.О. Заїка; доцент кафедри епізоотології та інфекційних хвороб П.Г. Шульга; старший викладач кафедри іхтіології і зоології О.Р. Михальський; доцент кафедри рослинництва Т.В.Панченко.
Голова ради керує роботою музею і займається науково-пошуковою діяльністю. Цю посаду обіймали заслужений працівник вищої школи України, доктор ветеринарних наук, професор Ю.О. Павловський, заслужений діяч науки і техніки України, доктор сільськогосподарських наук, професор М.Я. Молоцький, нинішнім головою ради є доцент кафедри технології переробки продукції тваринництва та виробництва комбікормів Е.В. Ланін.
Робота музею є в центрі уваги керівництва університету: ректора університету, професора М.М. Барановського, першого проректора, професора В.П. Новака, проректора з АГЧ М.П. Ходаківського. Працівники музею щиро вдячні їм за розуміння і постійну і постійну допомогу в роботі музею.
Після проведення пошуково-дослідної роботи, за короткий проміжок часу були створені нові розділи експозиції, які включають в себе архівні довідки Центральних Державних архівів м. Києва та м. Львова про заснування найпершої гілки родового древа університету - Вінницького колегіуму, а потім гімназії, яка у 1843 році зусиллями графа В.К.Браницького була переведена із м. Вінниці до м. Біла Церква.
У музеї відкрито виставку книги Білоцерківської гімназії, технікуму і політехнікуму, нагромаджено велику кількість фотографій учнів та викладачів за період з 1843 по 1920 роки.
Також в музеї представлені оригінальні свідоцтва випускників БЦСГІ 20-х років, фотографії, свідоцтва, посвідчення, залікові книжки.
Експозиція музею систематизована по розділах:
1. Розділ. Виникнення колегіумів і гімназій (1630-1920 pp.)
Експонуються фотографії засновника гімназії - В.К. Браницького та його сім`ї, директорів, викладачів гімназії: М.Чалого, Сошенка М.І., Стеценка К.Г, видатних випускників Білоцерківської гімназії: академіка Линника В.П., французького кінорежисера Є. Слабченка, академіка Була Б.М., письменників Смолича Ю.К., Глінберга О.М., фотографії випусків чоловічої та жіночої гімназій, фотографії будівель гімназії того періоду.
У музеї зберігаються книги Білоцерківської гімназії (1865 - 1900 pp.) таких авторів: Е. Лейца, Н. Терешкевича, Е. Вотчала, А.П. Орлова, Ф. Розенберга, В. Ріхтера, Н. Анненкова, Г. Моля, Н.Н. Бекетова.
2. Розділ. Створення технікуму (1920-1931 pp.)
Експозиція включає фотографії викладачів сільськогосподарського технікуму: Й. Кораба, академік Р. Чаговця та інших, випускників - Лауреатів Державних премій і премій Ради Міністрів СРСР: Гросман Р.Й., Карповича І.У., і випускника профшколи при Білоцерківському сільськогосподарському технікумі, відомого Генерального конструктора турбореактивних двигунів, академіка Люльки A.M. та багатьох інших відомих випускників та викладачів технікуму. Також у вітринах цього розділу розміщені оригінальні документи, випускні планшети, книги, листи відомих випускників технікуму та інші документи.
3. Розділ. Становлення інституту (1931-1940 pp.)
У фондах цього розділу зберігаються фото видатних вчених: Івакіна О.А., Стелецького В.І., Потьомкіна М.Д., Єремеєва І.М., Табенцького О.О., Дорофеєва О.П., Ковальського П.О., випускників - депутатів Верховної Ради: Авраменка С., Лисенка І. та інших, Героїв Соціалістичної Праці: Пащенка П., Окіпної В.В., Чарника К.Т., фотографії відомих випускників —міністрів: Гаркуші М., Погребняка П.Л., фотографії директорів БЦСП - Плюто А.Д,( 1920-1923 pp.), Похилевича Д.Л.( 1923-1927 pp.), Бойка І.Г.(1927-1930 pp.), Паламаря М.С.(1930-1937), багатьох інших відомих випускників і викладачів цього періоду.
4. Розділ. Інституту воєнні і повоєнні роки (1941-1949 pp.)
Зберігається багато випускних альбомів довоєнного і післявоєнного періоду, фото студентів, викладачів, співробітників, які загинули під час Великої Вітчизняної війни. Експонуються фотографії 4-х Героїв Радянського Союзу: Вернигори П., Наконечного А., Кривця О., Дорофеєва О.П., а також речі, які належали радянським солдатам, знайдені студентами на території учбового господарства інституту.
5. Розділ. Від інституту до університету (1950-1994 pp.)
Експозиція включає фотографії лекцій, занять відомих викладачів: Бірюкової К.С., Крикунова М.С., Полішвайка М.Н. та інших: конференцій, зустрічей, цього періоду.З 1963 року збереглись випуски газети "За ленінські кадри". Представлені праці вчених БЦСП: Павловського Ю.О., Загаєвського Й.С., Журбенка A.M., Соловйова П.А. та інших, фотографії Лауреатів державних премій і премій Ради Міністрів СРСР та України: Горлача А.А., Каравашенка В.Ф., Смертюка В.П. Також є фотографії Міністрів - випускників БЦСП: Достоєвського П.П., Даниленка А.С., Засухи А.А.. Гаркуші М.А., Карасика Ю.М., Погребняка П.Л., Попльовкіна Т.Т., Ткаченка О.М., та інших видатних державних діячів - випускників Інституту.
Цей період представлений фотографіями викладачів БЦСП, заслужених діячів науки і техніки: Адміна Є.І., Герасименко В.Г., Молоцького М.Я., Тульчинської В.П., заслужених працівників вищої школи України: Власенка В.М., Журбенка A.M., Хонокського О.І., заслужених працівників народної освіти України: Бабака І.М., Новака В.П., Панько Ї.С., Хоменко В. С., заслужених працівників сільського господарства У країни :.Клименка П.Д., Ткачука В.М., Мілюка А.О. та Героя України - Засухи Т.В.
Експозиція музею деталізована по факультетах та структурних підрозділах університету.
В фондах музею зберігаються листи від випускників і викладачів БЦСГІ. Із них найбільш цінними є:
- Лист студента Товби П.С, який загинув під час війни 1941-1945 pp. (польова пошта, 19.03.1943 р.)
- Пояснювальна записка Гродзінського М.К. (записка від 1952 р.)
- Лист академіка Линника В.П., який викладав фізику в БЦСГ технікумі 1920-1923 pp. (Ленінград, 1970 р.)
- Лист студента Корабльова М., який загинув в Афганістані (польова пошта, 15.03.1984 р.)
В музеї експонуються подарунки від випускників і гостей університету. Допомогу в організації роботи музею надає студентський гурток "Екскурсовод".
|
