Інформаційно-літературна година "Між життям і безсмертям"

 

Чотири роки назад 30 листопада на Майдані Незалежності в Києві відбувся силовий розгін мирного студентського протесту, відомого як Євромайдан. Декан факультету права та лінгвістики Борщовецька В.Д., замісник декана Лобачова С.В. та завідділом наукової бібліотеки Манішевська Т.В. саме в цей день організовали та провели для студентів факультету інформаційно-літературну годину «Між життям і безсмертям», мета якого – побачити етапи Єврореволюції, яка завдяки молодому поколінню переросла в Революцію Гідності, показати, що Україна гідна мати статус «Європейської країни», згадати події тих днів і вшанувати пам'ять учасників подій 30 листопада.

Боротьба українських громадян за свої права, яка одержала назву "Євромайдан", а згодом Революція гідності, була наймасштабнішою подією в новітній історії України і логічним продовженням відстоювання прав людини та громадянина. Євромайдан, Єврореволюція, Революція Гідності – усі ці терміни сьогодні стали невід’ємною складовою в історії побудови  української державності. І саме молодь, студенство являється рушійною силою в цій побудові як ті, хто самі перші  повірили у своє майбутнє, самі перші вийшли на Майдан відстоювати свій вибір і заявили, що спроможні на захист своєї свободи, мають велике серце і високий дух. Саме про це розповів Костянтин Климчук, громадський діяч, волонтер, журналіст, голова Білоцерківської «Просвіти» , координатором  волонтерської групи "Час Змін", яка займається забезпеченням матеріальної допомоги підрозділів ЗСУ в зоні ведення бойових дій і був запрошений на ций захід як учасник двох революцій: Помаранчевої революції 2004 року і Революції Гідності 2013-2014рр. У своїй розповіді він поділився спогадами про ті події, демонструючи відеоматеріали із власного архіву, де відображений революційний рух з середини 80-х до сьогодення., як виковувалися гідність і національна свідомість українського народу і участь в цьому студентської молоді і в тому числі білоцерківської. Підтвердженням цього показав цікаві фотографії, які визвали велику зацікавленість у присутніх. При цьому наголосив, що перебування студенства на Майданні і побиття його 30 листопада не потрібно сприймати з жалістю і з поняттям, що побили  беззахисних дітей, які вийшли на Майдан поскакати і поспівати пісень.

Студенти завжди були освіченою, прогресивною силою в виковуванні гідності і національної свідомості українського народу. І вони свідомо з визначеною метою вийшли на Євромайдан, в первих рядах брали участь в революційних подіях Майдану Гідності і самі перші кинулися захищати територіальню цілісність своєї країни.

21 листопада 2013 року сотні молодих людей, активістів вийшла на головну площу країни без жодних партійних прапорів, лише з символікою ЄС та України  з єдиною метою - заступитися за право українців на краще майбутнє, виступити проти рішення азаровського уряду зупинити підготовку до Угоди про асоціацію з Євросоюзом.. На Майдані розмістили декілька палаток, влаштували сцену на автомобілі з колонками, з якого усіх перехожих закликали приєднатися до акції протесту. Тодішя влада вдавала, що вона спокійно відноситься до «забави» студентів і не мішає їм гратися в «європейскі ігри» - в гідність і демократію, в надії, що їм це надоїсть і вони  самі скоро розійдуться. Однак протягом 25-27 листопада в Києві відбуваються страйки київських студентів. Також мітинги проводились в інших містах України. 28 листопада уже відбувся загальностудентський страйк. До Києва із інших міст стали прибувати колони студентів з десятків різних вишів. 29 листопада, обєднавшись у парку Шевченка, рушили на Майдан Незалежності, де відбувся великий мітинг. Влада януковича зрозуміла, що українська молодь не відступиться від своїх принципів, і що на Майдані вона не грається, а відстоює своє Право і свою Гідність. То ж у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності влада вдалася до силового розгону та жорстокого побиття спецпідрозділом «Беркут» студентів та активістів. Однак молоді люди не злякалася звірячих побоїв і надалі залишалися на Майдані показуючи , що готові захищати свою свободу, бо мають велике серце і високий дух. Застосування сили проти беззбройної молоді викликало хвилю обурення в українській громадськості і стало переломним моментом в переході студентських протестів в антиурядову революцію.

Українська молодь розбудила сонні душі мільйонів українців, змінивши їх свідомість та дала віру у своє майбутнє і довела, що нація, яка вийшла на Майдан спроможна на захист своєї Незалежності і Гідності.

Розповідь К.Климчука визвала зацікавість у студентів. Тож він запропонував щоб вони частіше зверталися до друкованих джерел і художньої літератури, в яких описані всі ці події. З такими всіх присутніх познайомила Нагорна А.Г. – завідуюча міської бібліотеки – філії №10., що були представлені на книжковій виставці. Анна Григорівна, презентуючи ці видання розповідала що таке Свобода, Незалежність, Гідність і як їх вбачають і описують прості українці, видатні особи, знамениті українські поети та письменники. У багатьох студентів виникло бажання почитати такі публікації. то ж відразу запитували де можна їх отримати. Тетяна Ігорівна Манішевська – заввідділом наукової бібліотеки БНАУ повідомила студентів, що вони можуть звернутися на художній абонемент університетської бібліотеки або стати читачами бібліотеки-філіалу №10 Білоцерківської ЦБС.

 

Бачинська Н.А., директор наукової бібліотеки