Закінчився перший семестр поточного навчального року, позаду залишилися важкі трудові будні. Сесія – знайоме слово для студентів, які навчаються вже не перший рік, а ось для наших першокурсників вона була вперше. Всі добре впоралися з вивченням навчальних дисциплін, гідно завершили сесію, і ми вирішили поцікавитися, як воно – відчувати себе вже справжнім студентом, який пройшов випробування сесією? Про свої враження й відчуття від навчання та сесії ми дізналися у наших першокурсників.

– Я в університеті лише 4-й місяць, і мені важко було відразу оцінити студентське життя, адже, як кажуть: «До першої сесії – ми ще абітурієнти», розповідає Сілко Анастасія. – Проте, певне враження вже склалося. Життя першокурсника не можна назвати легким або безтурботним. Багато хто з нас перший період навчання порівнювали зі школою чи коледжем, і це інколи лякало. Університет – це новий колектив, нові люди, з якими потрібно будувати певні відносини, люди, від яких не знаєш чого очікувати, і в якийсь момент тобі здається, що ти ні з ким не потоваришуєш і залишишся самотнім. Але вже в перші ж дні ти знаходиш собі друзів, і викладачі та наставники відіграють в цьому не останню роль, а контрольні, самостійні роботи, модулі, сесія – об’єднують і згуртовують нас. Перша сесія, як похід до першого класу, з одного боку – дуже лячно, а з іншого –хочеться спробувати. Раджу всім здобувати знання з великим задоволенням, і зрештою, отримувати чудові результати», – бажає всім студентам Настя.

– Найстрашніше в університеті для першокурсника – це нові викладачі та перша сесія, оскільки не знаєш, чого очікувати, – долучається до розмови Яна Майстрова. – Та наші страхи були марними, викладачі й наставники – добрі, турботливі, розуміють нас, дуже суворими не бувають. Їм вдалося розвіяти той міф, що студент не може записувати конспект і розуміти його одночасно. Вони викладають матеріал так, що ми втрачаємо відчуття часу, із захопленням слухаємо й пізнаємо ази професії. Іноді ми не помічаємо як закінчуються пари, на відміну від школи, де шість чи сім уроків, здавалося, тягнулися вічність. Викладачі зуміли для нас створити добру атмосферу. Перша сесія мене приємно вразила, я очікувала, що буде складніше, але це виявилося не так. Мені здається, це завдяки тому, що працюючи впродовж семестру, здобуваючи знання, не важко заробити потрібні бали й, зрештою, дочекатися веселих новорічно-різдвяних канікул, – посміхається Яна.

– Університет гостинно прийняв нас у свої обійми, – запевняє нас Панасюк Вадим. – Мені спочатку здавалося, що потрібно буде багато часу для того, щоб звикнутися з думкою про те, що ти вступаєш в новий етап свого життя, але я помилився. Лише чотири місяці навчання, а я вже відчуваю себе тут, як удома. Так, тепер ми по-справжньому дорослі. Все потрібно робити самостійно, думати про те, як встигати скрізь і всюди, вертітися. Здається, з цією справою ми, першокурсники, вже справилися, ну, може не повністю, але стараємося. В нашому університеті мені подобається те, що нам дають змогу реалізуватися у будь-яких напрямках, реалізувати своє захоплення. В університеті завжди прислухаються до студентів і намагаються зробити більш сприятливі умови до навчання. Навчання, звісно ж, не легке, але цікаве. Мені подобається навчання в нашому університеті. А з першими святами і заходами, організованими в університеті, коли ти й сам є учасником дійства, одержуєш море позитивних емоцій – відчуваєш себе своїм, частинкою великої родини БНАУ, – з упевненістю завершив розмову Вадим.

Дякуємо за щиросердечну бесіду і зичимо всім здобувачам вищої освіти нашого університету справжньої спраги до знань! Учіться, відпочивайте, знайомтеся з містом і хай таланить вам на студентській ниві!

Букалова Н.В., наставник 3-ї групи 1 М курсу ФВМ