У науковому світі ще з радянських часів існує думка, що остаточним продуктом наукової роботи є звіт (дисертація – теж звіт) або книга. В англомовному світі термінальним продуктом, в якому втілюється наукова інформація, є стаття в науковому «скопусівському» журналі. Заради неї пишуться заявки на отримання гранту, нею звітує вчений за виконану протягом року роботу. Кількість скопусівських статей – основний критерій при прийомі на роботу викладача університету або наукового співробітника. Публікації поза скопусівських журналів не враховують при рейтингових оцінках діяльності вченого або колективу дослідників. Вітчизняна наука до цього ще не дійшла, але неминуче прийде, перестане розглядати тези, навчальні посібники та інший «інформаційне сміття» як результати наукової діяльності. Grey literature (сіра література), як правило, являє собою матеріали та дослідження, опубліковані поза традиційними каналів поширення наукової інформації – англомовних скопусівських журналів.

Отже, стаття в скопусівському журналі – товар, який продається на ринку (в міжнародному науковому співтоваристві), тільки платять за нього не готівкою, а посиланнями на цей товар в інших статтях. Більше посилань – більше «ціна» товару. Редколегії скопусівських журналів підбирають товар (рукописи), доводять їх до кондиції (різною для різних скопусівських журналів) і виставляють на ринок (публікують онлайн). Щоб товар був краще видно журнал розвиває певну активність, реєструючись в платних і безкоштовних базах даних (як би рекламуючи товар – конкретну рукопис).

Скопусівський журнал гарантує, що всі етапи роботи, опублікованої в ньому, відповідають певним оптимальним (на даному етапі розвитку науки) вимогам по десятку або десяткам (в залежності від рівня журналу) критеріїв. Швейцарські годинники і їх китайська підробка мають різну якість і ціну. Ваш рукопис у вітчизняному журналі і стаття колективу зарубіжних авторів в журналі Nature матимуть різну кількість посилань, нічого з цим не поробиш. Якість і витрати на виробництво «китайської підробки» все ж менше, ніж у швейцарського оригіналу, однак ми будемо намагатися зробити свій виріб (статтю) якнайкраще.

Після того, як ми зрозуміли, що сучасна наукова стаття є товаром, можна перейти до практичних рекомендацій з написання її тексту.

 

 

Далеко не завжди доцільно продовжувати писати на ту ж тему, по якій Ви працюєте. Виберіть близьку тематику, в якій Ви орієнтуєтеся, але ще не прочитали тисячі вітчизняних джерел з даного питання.

При визначенні теми статті постарайтеся відразу знайти оптимальне поєднання власного наукового інтересу і можливостей з кон'юнктурою ринку наукових робіт суміжного профілю.

Тема, на яку плануєте писати, повинна бути цікава Вам, повинна захоплювати Вас, інакше хорошої статті не вийде.

Ретельно ознайомтеся з найпоширенішими помилками, які допускають автори при написанні наукових статей для авторитетних міжнародних журналів.

2. Вивчіть 100 PDF–статей по передбачуваної темі. Далі половину статей із сотні можна видалити, щоб вони не засмічувала Вашу робочу папку. З залишеною літературою потрібно працювати далі. Середня кількість джерел у Вашому бібліографічному (пристатейному) списку має становити 40–50 англомовних журнальних статей. Відразу ж видаліть з папки тези, звіти, дисертації та ін.

Хай вам щастить!!!!