Пам’яті вчителя

 
«…Великий вчитель та митець творив щоденно й чесно,
дзвонив у душі й до сердець і вірив у добро воскресно …»
 
12 травня 2019 року, на 83 році, пішов з життя старший викладач кафедри іхтіології та зоології Сурмій Арнольд Іванович, який майже півстоліття свого життя віддав нашому університету.
Народився Арнольд Іванович 28 лютого 1937 року в селі Копачівка Волочиського району  в родині вчителів. У 1954 році Арнольд Сурмій став студентом біологічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, який успішно закінчив у 1959 році й був направлений на роботу в Інститут гідробіології НАН України.
Із 1961 року життя Арнольда Івановича було тісно пов’язано з Білоцерківським національним аграрним університетом, якому він віддав 46 років невтомної праці, аж до виходу на пенсію у 2007 році.
Арнольд Іванович по-батьківському любив студентську молодь, яка відповідала йому взаємністю. В пам’яті декількох поколінь залишилися незабутні заняття із зоології та інших біологічних дисциплін, які він проводив на високому професійному рівні.
За роки роботи в університеті А.І. Сурмій брав активну участь у громадському житті, був фундатором і активним учасником Народного аматорського драматичного театру університету, де зіграв багато головних та провідних ролей у п’єсах українських класиків.
Вік людини вимірюється не роками, а бажанням творити добро. Арнольд Іванович поєднав це природне прагнення зі своїми чеснотами й талантами.
За більш ніж двадцять років творчого процесу, жодна роль Арнольда Івановича не була подібна одна на одну, адже в кожній – інший образ, перевтілення та бездоганна гра. А глядач завжди дякував – на його честь лунали гарячі аплодисменти.
До того ж, Арнольд Іванович мав неабиякий літературний хист. Він є автором низки поезій, сатиричних творів, гуморесок, які неодноразово друкували в нашій університетській газеті.
Український письменник-правдист Григір Тютюнник стверджував: «Немає загадки таланту, а є лише загадка любові до життя і до ближнього …» – таке життєве кредо Арнольда Івановича Сурмія.
Світла пам’ять про вчителя, колегу, друга назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав.