ENG | УКР |

«Чорнобиль. Біль і пам'ять»: екскурсія здобувачів вищої освіти ФВМ в Краєзнавчий музей

 

26 квітня 1986 року ввійшло в історію України чорною сторінкою. О першій годині 23 хв 48 с, на Чорнобильській атомній електростанції стався вибух – найбільша аварія у світовій історії атомної енергетики.

Студенти 6 групи 3М курсу, разом із куратором Соловйовою Л.М. побували на екскурсії, присвяченій даній тематиці, яку підготували співробітники Білоцерківського Краєзнавчого музею. Дуже цікаво і пізнавально проводив екскурсію старший науковий співробітник Семашко Ярослав Йосипович.

Чорнобильська хмара не обминула і Білу Церкву. Територія міста і двадцять населених пунктів району опинилися у зоні радіаційного забруднення. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 р. вони віднесені до ІV категорії зони посиленого радіологічного контролю, а двоє сіл – Павлівка і Йосипівка – до ІІІ категорії (зони гарантійного добровільного відселення). Близько 5 тис. мешканців Білої Церкви стали ліквідаторами. Справжній героїзм у приборканні вогню над зруйнованим 4-м енергоблоком виявили білоцерківські пожежники. Усього їх було 42, але особливо відзначилися п’ятеро: Георгій Нагаєвський, Сергій Бовт, Михайло Дяченко, Петро Войцехівський та Микола Павленко. За свій подвиг вони були нагороджені орденами та медалями.

Були сформовані мобільні загони ВО «Білоцерківшина», заводу «Сільмаш» імені 1-го травня. До виконання робіт із ліквідації наслідків аварії у містах Прип’ять і Чорнобиль, селах Копачі і Терехи були залучені підрозділи військових частин 72-ї механізованої дивізії, працівники міліції, професійні атомники-експлуатаційники, метрологи, медики, зв’язківці, будівельники, працівники торгівлі та громадського харчування, інші служби міста.

Кожен рік усе далі віддаляє нас від квітня 1986 року… Та й сьогодні він жевріє своїм радіоактивним цвітом і ніби попереджає: «Бережіть від чорнобилів Землю». Тож пам’ятаймо про тих, хто захистив нас від атомної біди і на крилах чорнобильських лелек полинув у вічність.

 

Л.М. Соловйова, С.В. Рубленко