29 вересня на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр»  на загальнодержавному рівні пройшли скорботні заходи  з нагоди  відзначення  75-ї річниці трагедії у Бабиному Яру. Це одна з найтрагічніших сторінок історії Голокосту в Україні, коли в окупованому нацистами Києві в Бабиному Яру почались масові розстріли мирного населення міста.  Лише за два дні – 29 і 30 вересня 1941 року було вбито 33 771 тисячі євреїв. До 1943 року Бабин Яр став місцем розстрілу до 200 тисяч людей.

Цій сумній даті був присвячений круглий стіл  на тему "Трагедія Бабиного Яру – злочин проти людства", засідання якого відбулося 30 вересня. На захід були запрошені студенти першого курсу агробіотехнологічного факультету спеціальності “Геодезія, картографія, землеустрій”. Організаторами круглого столу  стали  доценти кафедри економічної теорії та історії Ордіна Л.Л. і  Карпусь Д. О. та доцент кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін Ярмола О. В.

Свою роботу круглий стіл розпочав з хвилини мовчання в пам'ять  жертв Бабиного Яру. У своєму виступі доцент  Карпусь Д. О.  зазначив, що у літописі глобальної єврейської Катастрофи (Шоа) саме з цією київською місцевістю пов'язують початок Голокосту в Європі. На жаль,  ані точної цифри жертв, ані прізвищ  розстріляних невідомо. Історики поки що встановили лише близько 17 тисяч прізвищ та імен тих, хто був знищений. Але дослідження тривають. Карпусь Д. О. зачитав документальні свідчення очевидців про події в Бабиному Яру, студенти переглянули відео про цю трагедію.

Кандидат педагогічних наук Ордіна Л. Л. наголосила на тому, що  у Бабиному Яру були знищені і представники української інтелігенції –поети, письменники, драматурги літератори, громадські  діячі: Олена Теліга, Іван Рогач, Іван Ірлявський, Костянтин Гупал, Орест Чемеринський. Так само в Бабиному Яру було розстріляно 621 членів ОУН.

Доцент Ярмола О.В. нагадав присутнім, що німецькі загони спеціального призначення («зондеркоманди») творили свої  злочини у всіх населених пунктах України і, зокрема, у Білій Церкві.  Після того, як німецькі війська 16 липня 1941 року увійшли до  нашого міста, почалися масові розстріли мирного населення. Вже в середині серпня 1941 року було розстріляно більше 900 євреїв – мешканців Білої Церкви. Невдовзі після цього, за наказом вищого військового командування вермахту, «зондеркомандою» було вбито близько 200 дітей дошкільного віку, які залишилися після розстрілу дорослих.

Ми маємо пам’ятати про минулі злочини нацизму, щоб  дати відсіч злу в сучасному світі і щоб  виховувати нові покоління на принципах толерантності і  поваги до людської гідності.

Ордіна Л.Л., Карпусь Д.О., доценти кафедри економічної теорії та історії