«Usus est optimus magister»

Дисципліна «Внутрішні хвороби тварин» у процесі формування лікаря ветеринарної медицини є однією з профільних. Для закріплення теоретичних знань, навчальним планом передбачається виконання студентами ФВМ (основного потоку та ступеневої підготовки) курсової роботи у формі історії хвороби тварини. Щоб виконати це завдання, впродовж навчального року необхідно провести курацію хворої тварини, отримуючи практичні навички в її лікуванні. З цією метою використовують тварин, які надходять у клінічний корпус ФВМ для амбулаторного чи стаціонарного лікування (велика та дрібна рогата худоба, м’ясоїдні, хутрові тварини, птиця). Інколи робота проводиться в ННДЦ чи під час практики.

Виконують курацію студенти під керівництвом лікаря-ординатора та викладача. Лікар-ординатор призначає 2-х студентів для спостереження за однією твариною, тривалість якого залежить від поставленого діагнозу, але не перевищує 7-ми днів. Якщо тварина потребує більш тривалого лікування, його продовжують вже інші студенти. Всю практичну роботу з хворою твариною вони виконують самостійно в позаурочний час – проводять загальну й лабораторну діагностику з наступною терапією хворої тварини.

Історія хвороби складається з клінічної та академічної частин. Клінічна –включає практичну роботу з хворою твариною: куратори проводять її реєстрацію, збирають анамнез, проводять дослідження систем організму, лабораторні дослідження (крові, сечі тощо), ставлять діагноз і розробляють схему лікування. Всі дані заносять у відповідні розділи журналу клінічної історії хвороби, аналізують їх, роблять висновки про ефективність проведених терапевтичних дій стосовно хворої тварини, порівнюють результати дослідження до і після лікування, документально оформляють виконану роботу. Відповідно до вимог, не пізніше 5-ти днів після закінчення курації, студенти представляють роботу на перевірку лікарю-ординатору, потім, відповідно до зауважень, доопрацьовують академічну історію хвороби, пишуть розгорнутий висновок – епікриз і, не пізніше, ніж за 20 днів, здають на перевірку викладачеві. Якщо є зауваження, студент доопрацьовує історію хвороби, і лише після цього викладач допускає її до захисту. Під час захисту оцінюються також відношення студента до проведення курації, якість оформлення роботи, відповіді на поставлені запитання. Оцінка за історію хвороби тварини враховується під час виведення індивідуального рейтингу студента.

Таким чином, історія хвороби, крім того, що вона є основним клінічним документом, що включає всі дані про хвору тварину, є й документом юридичним, який підтверджує процес лікування хворої тварини. Історія хвороби формує у студента-куратора – майбутнього лікаря ветеринарної медицини –логічне лікарське мислення, навички користування спеціальною літературою, вміння аналізувати, отримання практичних навиків поводження з хворою твариною у процесі її лікування, вчить грамотно й уважно виконувати процедури щодо діагностики та лікування хвороби, з розумінням ставитися до болю тварини, бути милосердним, готовим до самопожертви. Австрійський письменник Стефан Цвейг писав: «Справжнє милосердя – це милосердя, що вимагає дій, а не сентиментів, воно знає чого хоче, і сповнене рішучості, страждання і співчуття, воно здатне зробити все, що в людських силах». Саме це і є покликанням і святим обов’язком лікаря ветеринарної медицини.

Свіржевська Людмила Григорівна, лікар-ординатор клінік ФВМ

На фото: студенти-куратори 1-ї та 2-ї груп 4 (б) курсу ФВМ Анастасія Чорна, Альона Шапочка та Андрій Логоцький під керівництвом Свіржевської Л.Г. лікують риніт, проводять вітамінотерапію телятам, загальностимулювальне лікування вівцям, застосовуючи сучасні лікарські засоби – антибактеріальні препарати пролонгованої дії, комплексні вітаміни, імуностимулювальні, серцеві та інші препарати; вчаться правильно їх застосовувати – зовнішньо, всередину (per os), підшкірно, внутрішньом’язово та внутрішньовенно.