ENG | УКР |

Резолюція ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання інтернаціоналізації вищої освіти в Україні: лінгвістичний, правовий та психолого-педагогічний аспекти»

 

25 березня на базі факультету права та лінгвістики Білоцерківського національного аграрного університету було проведено ІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Актуальні питання інтернаціоналізації вищої освіти в Україні: лінгвістичний, правовий та психолого-педагогічний аспекти», організаторами якої були кафедра іноземних мов та кафедра романо-германської філології та перекладу Білоцерківського національного аграрного університету. До співорганізації заходу долучилися Міністерство освіти і науки України, Дебреценський університет (Угорщина), Гомельский державний університет ім. Франциска Скорини (Білорусь), Інститут Конфуція Київського національного університету  ім. Т. Шевченка, Європейский інститут ім. М.Коперніка Університету економіки в Бидгощі (Польща), Федерація обмінів «Франція-Україна», Університет Савойя Монблан (Франція), Криворізький державний педагогічний університет, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». Білоцерківський інститут економіки та управління ВНЗ «Університет «Україна»», Національного університету харчових технологій, Міжнародна перекладацька компанія Translatel.

У конференції взяли участь близько 20 освітніх закладів України (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Донбаський державний коледж технологій та управління, м. Торецьк, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (кафедри мовної підготовки), КЗ КОР «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж», Київський національний лінгвістичний університет, КЗ КОР «Білоцерківський медичний фаховий коледж», Національний університет харчових технологій, Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Українська медична стоматологічна академія міста Полтави, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Криворізький педагогічний університет, Білоцерківська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 21 ).

Також до конференції долучилися іноземні заклади освіти з Угорщини (Дебреценський університет), Польщі (Господарська вища школа у Бидгоші), Франції (Фередація обмінів Франція-Україна, Університет Савуа Монблан) та Білорусії (УО «Гомельский государственный университет имени Ф. Скорины»,г. Гомель).

Конференція стала ефективною платформою для обміну ідей між представниками освіти та галузі, що уможливило активний діалог з роботодавцями, які теж активно долучилися до дискусій, зокрема Сусліна І.В. (директор бюро перекладів «Адмірал», кандидат філологічних наук, доцент) та Бондаренко О.С. (кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу, прикладної та загальної лінгвістики, Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, директор Translatel Ltd, засновник освітньої ініціативи CAT for Grad).

У ході пленарного засідання провідні експерти освітньої галузі та експерти-практики обговорювали широке коло питань, які стосуються інтернаціоналізації вищої освіти в Україні та у світі загалом, зокрема висвітлюючи лінгвістичний, правовий та психолого-педагогічний аспекти. Відбувся цінний обмін досвідом імплементації процесу інтернаціоналізації в освітній процес у різних країнах у контексті викликів сьогодення та сучасних пандемічних обмежень. Процес інтернаціоналізації вищої освіти, спільність тих викликів, із якими стикаються освітні системи у різних країнах світу, створюють передумови та можливості для запозичення найбільш успішного зарубіжного досвіду освітньої політики із урахуванням національних особливостей і традицій розвитку вищої освіти. Учасники конференції підтвердили, що основною задачею, яка постає перед вищої освітою України, ‒ стати повноправним, конкурентоспроможним учасником та партнером світових освітніх процесів. У контексті глобалізації еволюціонують усі аспекти вищої освіти за певними векторами та освітніми трендами, які важливо визначати, озвучувати та обговорювати разом з усіма стейкхолдерами, які є активними учасниками освітнього процесу. 

Більш предметно і детально лінгвістичний, правовий та психолого-педагогічний аспекти змін вищої освіти України у рамках інтернаціоналізації обговорювалися на секційних засіданнях, які були присвячені питанням сучасних векторів розвитку перекладацької діяльності в умовах інтернаціоналізації вищої освіти, професійно-орієнтованого навчання іноземних мов і культур в умовах міжнародної академічної мобільності, зокрема педагогічні та психологічні аспекти, проблемам викладання української мови як іноземної у контексті інтернаціоналізації вищої освіти та проблемам правового регулювання питань інтернаціоналізації вищої освіти в Україні, а також викликам дистанційної освіти сьогодення.

Ми переконані, що від розвитку вищої освіти в Україні залежить сталий розвиток держави у цілому. Отже, закликаємо до активної участі усіх стейкхолдерів освітнього процесу  у глобальному процесі інтернаціоналізації вищої освіти, використовуючи нові методи та підходи з урахуванням нових викликів сьогодення.

Ми вважаємо, що формування конкурентних переваг вищої освіти в Україні можливе за таких умов:

  • націленість освітнього процесу та його результатів на здобуття практичного досвіду здобувачами та орієнтація на здатність здобувачів до використання на практиці сформованих навичок і розвинених умінь у процесі навчання як основа реалізації в освітньому процесі компетентнісного підходу шляхом використання активних форм навчання навіть в умовах дистанційного навчання;

  • формування новітньої концепції освітнього процесу, інноваційних підходів до організації освітнього процесу, орієнтація на глобалізацію та інтернаціоналізацію змісту освітнього процесу на основі інноваційних підходів; 

  • високий рівень інтеграції освіти та бізнесу у контексті взаємодії та тісної колаборації з метою забепечення постійного діалогу між закладами освіти та майбутніми роботодавцями для досягнення відповідності потребам у забезпеченні їх висококваліфікаційними кадрами, використання наукових інноваційних ідей у бізнесі; 

  • безперервний розвиток та постійні пошуки нових горизонтів у підвищенні педагогічної майстерності сучасного викладача, особливо в умовах дистанційного навчання;

  • забезпечення переходу від класичної концепції вищої освіти до неокласичної, у центрі якої є студент, а не викладач. Застосування діяльнісного підходу в освітньому процесі у вимірі суб’єкт-суб’єктних стосунків між викладачем і здобувачем, де викладач лише режисує постановку освітнього процесу, а основна і провідна роль належить здобувачам;

  • створення можливостей для орієнтації освітнього процесу на формування мислячої, ініціативної особистості студента, який здатний адаптуватися до будь-яких змін, зберігаючи свою професійність та готовність до саморозвитку та самонавчання упродовж усього життя.

Таким чином, процес інтернаціоналізації вищої освіти, спільність тих викликів, із якими стикаються освітні системи у різних країнах світу, створюють передумови та можливості для постійного обміну досвідом та ідеями з колегами з інших країн із урахуванням національних особливостей і традицій розвитку вищої освіти. Ціла низка таких нововведень, які нині набувають все більшого поширення, зобов’язані своїм існуванням поширенню короновірусу у світі. Проте на сьогодні пандемія та обмеження вже не розглядалися у контексті проблеми, а скоріше через призму конструктивізму у цьому вбачають нові можливості та нові реалії, що вимагають новаторських підходів та бачень.