Візит професора Biricik Halil Selçuk з університету Afyon Kocatepe Üniversitesi (Туреччина)

 

У рамках програми Європейського Союзу Еразмус+ КА2 успішно реалізуються проекти співпраці між країнами-членами та країнами-партнерами з орієнтацією на обмін кращими практиками у галузі вищої освіти,  розвиток інновацій та задля зближення систем вищої освіти і науки країн світу, що є членами консорціуму. На виконання договору про мобільність викладачів та студентів з університету Afyon Kocatepe Üniversitesi (Туреччина) на факультет ветеринарної медицини Білоцерківський НАУ здійснив візит професор Biricik Halil Selçuk. Науковець упродовж чотирьох днів викладав лекції англійскою мовою для студентів факультету ветеринарної медицини з питань ветеринарної допомоги тваринам у надзвичайних ситуаціях, відвідав НВЦ та Біостаціонар університету, познайомився зі студентами та викладачами Технолого-економічного коледжу БНАУ та вивчив роботу молочного комплексу ТДВ «Терезине».
Під час візиту було окреслено основні вектори подальшої співпраці між групами науковців галузі ветеринарної медицини університетів. 

Після однієї з його лекцій ми мали гарну нагоду поспілкуватися з професором. Гість охоче поділився з нами  враженнями від країни, висновками щодо роботи з українськими студентами та особистими професійними планами.

Пане професоре, раді вітати вас в нашому університеті. Це Ваш перший візит в Україну? Які враження від перебування і роботи тут?

Я радий бути першим професором, який в рамках забезпечення академічної мобільності, передбаченої програмою Еразмус +, здійснив візит на факультет ветеринарної медицини БНАУ. Тож сподіваюся, що це стане  успішним початком нашої подальшої співпраці.

Крім того, це і мій перший візит до України. Мені пощастило познайомитися з цією країною в квітучу літню пору року, тож враження навіть перевищили очікування. Я у великому захопленні й у захваті. Україна – надзвичайно колоритний край.

Розкажіть про свій професійний шлях? Наскільки широким є коло Ваших наукових інтересів?  

Я  професор  ветеринарної хірургії  університету  Afyon Kocatepe, що знаходиться в місті  Афьон-Карахісар в західній частині Туреччини. Традиційно і безперервно наш університет входить в 30 кращих навчальних закладів країни.  Тому для мене є великою честю й відповідальністю представляти в Україні роботу навчального закладу, в якому я працюю і професійно розвиваюся.

Мої наукові інтереси зосереджені на проблемі лікування великих тварин. Свою докторську дисертацію захистив у галузі анестезії собак. Останні 10 років коло моїх наукових зацікавлень - порятунок тварин в умовах надзвичайних ситуацій. Я досліджую те, як тварина реагує, коли потрапляє в умови лиха, зокрема пожеж. Вивчаю спільні дії ветеринара і пожежника, спрямовані на порятунок тварини. І саме ці аспекти я представив увазі вашого студентства на своїх лекціях. Мені здалося, що майбутні ветеринари Білоцерківського НАУ охоче долучились до обговорення і вивчення цієї проблематики. 

Робота викладача – це безперервний процес комунікації з молоддю. Принагідно напрошується питання про те, яким є Ваше враження від українських студентів. Чи помітили Ви щось таке, що вас напрочуд здивувало?

Перше, що я відзначив для себе як лектор, це дисциплінованість і наполегливість українських студентів. Відчувається, що вони усвідомлено здобувають знання з урахуванням усіх вимог і норм освітнього процесу. Із перших хвилин роботи з аудиторією я відчуваю, що вони «сповідують» традиції ветеринарної медицини з усією серйозністю і відповідальністю.

Не можна не відзначити і високий рівень професіоналізму ваших викладачів, тому демонстрація поваги до них студентства є абсолютно передбаченою. Тішить і традиція  українських студентів вставати, виражаючи таким чином повагу до викладача, який входить до аудиторії. Водночас, молодь дуже прогресивна і не соромиться задавати гострі і цікаві у фаховому плані запитання.

Це наш перший досвід співпраці з іноземними викладачами в рамках програми Еразмуз+  й академічної мобільності.  Яка реакція студентів на цей процес? Настільки активно вони долучаються до безпосередньої комунікації з викладачем із іншої країни?

Вони слухають уважно і є зацікавленими в предметі обговорення. І це головне. Великий відсоток студентів володіє англійською мовою, що говорить про модернізацію системи освіти України і її інтеграцію в світовий освітній простір. Відчувається й те, що для навчання молоді створена  потужна практична база університету. Ваші колеги познайомили мене з навчально-виробничим центром БНАУ та усіма лабораторіями. Викладач кафедри хірургії Володимир Андрієць під час відвідування НВЦ БНАУ дав майстер-клас із розчистки ратиць у корови загальноприйнятим в Україні методом.  Це було пізнавально для мене, оскільки була застосована дуже раціональна система фіксації тварини, проста і безпечна. Я теж переймаю ваш досвід, врешті це і є мета академічного обміну.  Викладач Тетяна Бахур і координатор Еразмус+ Наталія Вовкотруб організували відвідування молочного комплекса ТДВ «Терезине», я був вражений технологічністю цього господарства і організацією ветеринарного обслуговування стада. Інші викладачі факультету теж брали активну участь, особливо декан факультету, професор Головаха Володимир Іванович. Сподіваюся, що ми будемо співпрацювати у майбутньому дуже тісно. Я переконаний, що завдяки досвідченості науковців, поєднаній із прагненням до навчання самого студента та підкріпленими усіма матеріально-технічними можливостями вишу, ви навчаєте і пускаєте у світ справжніх професіоналів свого фаху. 

Чим, на вашу думку, визначається якість університетської освіти?

Найкращий індикатор оцінки роботи окремого факультету і ЗВО загалом, показник якості роботи усього колективу – це очі студента. І якщо вони горять зацікавленістю – освіта й наука рухається в правильному напрямі і система працює.  Тож, на мою думку, до індикаторів якості освіти цілком правомірно додати ще один – це очі студента, які сяють. У вашому навчальному закладі із цим показником усе гаразд і це основа для подальшого розвитку!

Програма Еразмус+. Який Ваш досвід роботи в цьому напрямку? Якими будуть Ваші поради українським науковцям і дослідникам?

Еразмус+ – це унікальна і перспективна програма обміну знаннями у споріднених галузях. Це той стартовий майданчик, на якому об’єднується велика концентрація знань, ідей і досвіду науковців різних країн, що в умовах стратегічного партнерства успішно розвивають потенціал вищої освіти. Для прикладу, завдяки подібним візитам і співпраці з навчальними закладами з інших країн за спорідненими напрямами знань, я знайшов колег-однодумців, в консорціумі з якими ми можемо об’єднати  зусилля для роботи над новим науковим продуктом (мета такої співпраці, більшою мірою, не у науковій складовій, а саме на практичних аспектах). Це додаткове фінансування, будівництво нових лабораторій, забезпечення навчальним обладнанням тощо. Тому варто розширювати власні професійні горизонти, вести продуктивну комунікацію зі світовою науковою спільнотою та втілювати в життя цікаві ідеї.