До Дня козацтва від професора Лясоти В.П.
13/10/2021
КОБЗАР
Всюдисущого Мамая
Будить пісня сплячу душу
Від сліпця й до Вересая
Гострі слово, погляд вкушу
Вже бандура біля серця
В чистім полі козаки
Станом стали від озерця
Дужі коні, грізні вояки
Мов вогонь в душі народу
Це «Везувій», що в спепах
Пісня і про долю, і свободу
У хурделицю, і в топких жнивах
Коли блюзнір рубав по струнах
Кайдани ловко надягав
Кувалась воля у Перунах
Жупана рабського скидав
Співай, Кобзаре, України
Про радість і Земну печаль
Про душу, древні геруїни
Сини, що гинуть ще нажаль
Занедбані душі людські
Ніхто земний їх не плекає
Сходи до неба дуже хицькі
Спасен хто БОГА вже шукає
О, Господи, гріхи прости
Якщо веду якусь провину
Не в силі каменя тягти
Подай же благую новину !
Є Кобзар – то вільна Україна !
Є Кобзар – живе незламний рух
Прометей-душа, а не руїна
Вічно славен кобзарський дух
Лясота В.П.