Щиро вітаємо Вас зі святом 9 листопада – Днем української мови та писемності, Днем Нестора Літописця!

Нехай рідне слово завжди стоятиме на сторожі нашої національної ідентичності. Пропонуємо наші поезії про слово та його вагу у житті кожної людини.

 

 

 

 

Слова – світи

 

Акровірш Світлані Хахуді

 

Слова – світи. Це виміри космічні:

В одних живе Добро, а в інших – Зло;

І травні в них, і вересні, і січні;

Тягар падінь і мудрості чоло.

 

Лунають хай слова свідомі й чисті,

А сіра пустословість хай помре!

Несіть же й ви в словах небесні вісті –

І розіжмуться грішності баре*!

 

м. Київ, 30.05.2003, пт., 04.42.

 

 

 

 

Вчасно сказане слово –

Як влучений в ворога спис,

Як рука допомоги

Тому, хто над прірвою звис.

 

Вчасно сказане слово –

Твій щит-оберіг у бою:

Захища добрі справи

І душу рятує твою.

 

Але й знай: зайве слово –

Як сіль, що у рані пече.

Його легко промовить,

Воно, мов гадюка, втече,

 

Потім горе приносить,

Його не повернеш назад.

Не сміти ж зайвим словом –

Квітучий понівечиш сад.

 

Добрим словом високим

Розвієш пітьми цілий рій.

Краще зваж своє слово,

Зерном його в серце посій!

 

м. Київ, 20.04.03, Вербна неділя.

 

 

 

Ціную вірші, як ікони, що несуть

Для душ згорьованих в безсмертя віру.

У вірші – промінь неба, вища суть,

І тільки вгору прагне кликать ліра.

 

Хотіла б я, щоб душі моїх слів

Для зцілення й любові лиш світили,

Щоб жоден склад у віршах не посмів

Служити сірій або чорній силі...

 

Молитвою до Світла стане склад,

Підтрима ближнього і сили дасть творити.

Ростуть рядки до сонця, ніби сад,

Майбутнім прагнучи в мистецтві жити.

 

м. Переяслав-Хмельницький, грудень 2004 року