ENG | УКР |

Увіковічнити творіння природи в експонатах музею – поклик душі таксидерміста

 

Існує професія, якої не навчають у жодному ВНЗ України, але в нашому університеті можна нею оволодіти. Про що мова? Про мистецтво виготовлення опудала тварини, основою якого є її шкура, натягнута на основу, і заповнена наповнювачем зсередини. Ця галузь природознавства, на перетині зоології, музеології та мистецтва, називається таксидермією і застосовується для виготовлення музейних експонатів та збереження мисливських трофеїв.

Де цьому можна навчитися? У нас! Адже, на кафедрі анатомії та гістології імені П.О. Ковальського функціонує науково-дослідний студентський таксидермічний гурток, керівником якого є доцент, кандидат ветеринарних наук Дудка Володимир Борисович. Це він, починаючи з 1 курсу, прищеплює студентам ФВМ любов не лише до ветеринарної медицини і свого фундаментального предмету, але й таксидермії. Володимир Борисович каже, що, фактично майстер-таксидерміст повинен мати широкий спектр знань з різних наук, зокрема, анатомії, біології, хімії, екології і, звичайно ж, мати художнє бачення. Справжніх майстрів-таксидермістів небагато, адже ця робота вкрай складна і вимагає неабиякого терпіння та скрупульозності. Тож, не всім студентам під силу робота в таксидермічному гуртку, залишаються лише ті, хто по-справжньому закоханий у цю справу та має до неї неабиякий хист. Одним із таких ентузіастів є Валерій Чемеровський, наполегливий і цілеспрямований студент ФВМ. Вивчаючи дисципліну «Анатомія сільськогосподарських тварин», Валерій відразу ж став активним членом, а згодом, і старостою науково-дослідного студентського гуртка таксидермістів. Тоді ще студент 1 курсу ФВМ, а нині магістрант 2-го року навчання, Валерій Чемеровський захопився мистецтвом виготовлення опудал. Відмінник навчання, працелюбний і відповідальний, наразі Валерій – затятий майстер-таксидерміст. Ще в недалекому минулому, хіба міг школяр із села Летивка Білогірського району Хмельницької області й подумати, що, ставши студентом БНАУ в 2011 році, матиме саме таке незвичайне і таке улюблене захоплення.

Сьогодні Валерій щиро вдячний своєму наставнику-таксидермісту, досвідченому викладачу Дудкі Володимиру Борисовичу, який розкрив йому секрети цієї справи. Валерій постійно відшліфовую своє уміння і не уявляє свого життя без таксидермічного мистецтва. Це хобі на все життя. За словами Валерія, виготовлення опудал – творча і копітка робота. Без натхнення і палкого бажання справа не увінчається успіхом. Тим більше, що цього ніде не навчають, але поки ти не будеш практично цим займатися, жодна теорія не зарадить. Існують різні технології виготовлення опудал. Валерій, разом зі своїм наставником, використовує найбезпечніші матеріали. Це тривала робота. Лише правильно зняти шкіру чого варте! І це лише початок, а щоб опудало милувало око й зачаровувало своєю красою та природним виглядом, потрібно докласти значних зусиль. Тут не обійтися й без правил професійного макіяжу, адже потрібно надати тварині такого вигляду, який вона має в живій природі.

В анатомічному музеї кафедри анатомії та гістології імені П.О. Ковальського представлені витвори вправних рук Валерія Чемеровського – опудала голів тварин на дерев’яних рамках, до речі, виготовлених теж його руками, шкури тварин. Усі експонати, мов живі, адже Валерій з особливою відповідальністю відноситься до процесу збереження краси тваринного світу. У вільний час від навчання, хлопець-таксидерміст залюбки увіковічнює творіння природи, даруючи їм вічне життя.

Анатомічний музей почав формуватися ще у 1934 році, через два роки після заснування кафедри, й спочатку налічував невелику кількість експонатів. Поступово, зусиллями колективу кафедри і членів студентського наукового гуртка, кількість натуральних препаратів та експонатів у колекції музею збільшувалася, під експозицію музею виділена досить велика площа. Наразі тут налічується більше тисячі експонатів. У процесі створення і оформлення експозицій, музей зі статусу навчального, трансформувався в музей широких можливостей. У колекції музею представлений різноманітний спектр різних препаратів: класичні анатомічні, внутрішніх органів різних домашніх і екзотичних тварин, патології органів за хронічних хвороб, ембріонального розвитку плода у домашніх тварин, скелети свійських та диких тварин, експозиція з краніології, колекція яєць свійських та диких птахів, опудала тварин та птахів, виготовлені в науковому студентському гуртку таксидермістів. До речі, за препаратами музею навчаються не лише наші студенти. Тут регулярно проводяться екскурсії для школярів, студентів технікумів, коледжів, інших ВНЗ. Їм не лише розповідають про будову різних тварин, а й учать відповідальності за них. Оскільки частина експонатів музею – від тварин, які загинули з вини людини, увага акцентується на саме на них, а це виховує молодь у контексті гуманного поводження людини з тваринами, адже причина їх загибелі різна – неграмотна годівля та утримання, ігнорування вакцинації, використання тварин для розваги, ненадання лікарської допомоги хворим і травмованим тваринам, жорстоке поводження з ними, адже не всі тутешні експонати загинули через свій поважний вік.

Та повернемося до нашого майстра таксидермічних справ. Виваженість у погляді, розсудливість і безмежний позитив у спілкуванні. Таке враження, зазвичай, справляють люди, професія яких пов’язана з мистецтвом, природою. Ось таким він є, наш Валерій Чемеровський, який своє життя присвятив ветеринарній медицині й таксидермії. Каже, що кожна людина має обрати ту професію, яка відповідає її природним здібностям і нахилам, тоді вона працюватиме, як кажуть, не за страх, а за совість. Лише улюбленій справі людина віддає всі сили, всю енергію, всі знання, і тоді ця справа виконується краще, і тоді більшою є віддача. Що ж, краще, напевно, й не скажеш …

 

 Букалова Н.В., доцент кафедри ветсанекспертизи, гігієни продуктів тваринництва та патологічної анатомії імені Й.С. Загаєвського