Історія будь-якого закладу складається з життєвих подій за участі конкретних людей, з їх повсякденною працею – чесною і відданою, оскільки саме вона слугує джерелом натхненності й піднімає людину над її щоденними турботами. Такі люди, здатні на жертовність заради справи, завжди були і є, їх немало, всі вони – носії людяності – не словесної і бутафорної, а вистражданої, з вірою у щасливе прийдешнє. Такі люди творять нашу історію. До них належить й доктор ветеринарних наук, професор, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної експертизи та патологічної анатомії імені Й.С. Загаєвського ЛЯСОТА ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ.  

02 січня до цієї шанованої людини – доброзичливої, талановитої, вірної і відданої обраній справі, з доброю, щирою душею завітає ювілейний 60-й день народження. 

Згадуючи витоки становлення Василя Лясоти, в першу чергу хочеться зазначити, що стежина його життя починалася з батьківського порогу – благословенної землі Могилів-Подільського краю на Вінниччині, що надихнула його обрати найгуманнішу професію лікаря ветеринарної медицини, яку він отримав у Білоцерківському сільськогосподарському інституті імені П.Л. Погребняка.

А потім … Потім було формування особистості науковця, учителя, наставника, митця. Спочатку – молодший науковий співробітник, згодом – аспірант кафедри гігієни тварин і основ ветеринарії, захист кандидатської, а в 2004 р. – й докторської дисертацій (керівник і консультант – неординарна особистість у вітчизняній ветеринарній науці, доктор ветеринарних наук, професор Анатолій Мифодійович Нікітенко), з вересня 2017 року і донині – завідувач кафедри ветеринарно-санітарної експертизи, гігієни продуктів тваринництва та патанатомії імені Й.С. Загаєвського. 

У педагогічній діяльності Василя Петровича можна виділити три основні напрями: навчально-методичний, науково-організаційний та виховання студентської молоді. 37-літня діяльність на науково-педагогічній ниві не проминули марно. Як результат наполегливої й сумлінної праці, Василь Петрович – кваліфікований фахівець, який впродовж багатьох років передає свій досвід, ділиться невичерпною енергією, ентузіазмом, талантом з молоддю – навчає, наставляє, плекає і леліє, адже бачить себе у своїх учнях, молодих фахівцях багатьох поколінь, яких не зупинила перспектива важкої й відповідальної праці лікаря ветеринарної медицини.

Науковий та навчально-методичний доробок професора В.С. Лясоти складає значну частку у ветеринарній науці. Він є автором і співавтором понад 400 наукових та навчальних видань, статей, патентів України, науково-практичних рекомендації; є науковим керівником чотирьох кандидатів ветеринарних і сільськогосподарських наук, двох аспірантів та двох здобувачів ступеня доктора філософії з ветеринарної медицини; є членом постійних спеціалізованих учених рад Білоцерківського  НАУ (Д 27.821.01) та  НУБіП України (Д 26.004.08).

Понад 15 років Василь Петрович – керівник науково-дослідних робіт членів Малої академії наук (МАН) України, які неодноразово були переможцями та призерами Обласних і Всеукраїнських конкурсів.

За високі професійні досягнення Василь Петрович нагороджений Грамотою Верховної Ради України (з нагрудним знаком), Почесними Грамотами Міністерства аграрної політики України та Міністерства освіти і науки України, низкою «Подяк» Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації та БНАУ.

Та не лише навчально-науково-виховна діяльність заволоділа серцем і розумом Василя Петровича. Покликом його життя і майбуття, злагоди та згоди із самим собою, споріднених душі й природи була і залишається творча діяльність. Ще будучи студентом, Василь Лясота – активний слухач театрального відділення факультету культури і мистецтва БЦСГІ. Особливого театрального зросту Лясоті В.П. надали професійні режисери та українські актори – Заслужений діяч мистецтв України, режисер та актор Обласного музично-драматичного театру імені П.К. Саксаганського І.В. Казнадій, Народні артисти України Г.Г. Яблонська, Б.С. Ступка, Б.М. Бенюк, Р.Д. Недашківська, Є.М. Шах, В.Г. Розстальний. 

На сьогодні Лясота В.П. – художній керівник Народного аматорського драматичного театру БНАУ та Творчого об’єднання «Рось-фільм», лауреат Білоцерківської міської молодіжної літературно-мистецької премії. 

Ще одна іпостась професора Лясоти В.П. – діяльність на ниві регіонального телебачення. Він є засновником та художнім керівником громадського творчого об’єднання «Рось-фільм», куди ввійшли колективи білоцерківських телерадіокомпаній, Обласного академічного музично-драматичного театру імені П.К. Саксаганського, основне завдання якого – створення художніх, документальних, публіцистичних телефільмів та відеозамальовок.

Професор В.П. Лясота є автором багатьох поетичних і прозових творів, ним створений «Театр поезії та пісні». «У віршах Василя Лясоти життєва правда. Його слово щире, як материнська пісня, й чисте, мов роса світанкова. А ще в поезії багато любові – до рідного краю, людини й родини», – так стверджує Володимир Дідківський, член Національної спілки письменників України.

Немає загадки таланту, а є лише загадка любові до життя і до ближнього – таким є творче кредо, що стало джерелом життя доктора ветеринарних наук, професора В.П. Лясоти.

Підсумовуючи фрагментарні спогади, не можна утриматися від певних узагальнень і констатації того, що Василь Петрович, талант якого пов’язаний з великою завзятістю, працьовитістю та відданістю справі, є прикладом вірного служіння справі. Це його покликання і сутність, як і любов до рідної землі – від споришевої билинки, до величі Шевченкового слова – те, що визначає його життєві засади, а відтак – і його професійну, громадську й творчу діяльність.

Та, все ж, найбільша нагорода для нього – пошана й повага колективу рідного університету, факультету ветеринарної медицини, його колег, учнів, друзів, рідних, поціновувачів його таланту.

Щиросердечно бажаємо, щоб усе зроблене Вами, шановний Василю Петровичу, було непідвладне плину часу і зміні поколінь. Хай тепло рідних, колег, однодумців, учнів надійно захищає Вас від життєвих негараздів. Доброго Вам здоров’я і довгого віку під Божим та людським благословенням. І хай прибуває щедро Вам щоднини із сонця й вітру, із роси й води!