Живе їх подвиг в пам`яті народу. Іcторія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам`ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти нашої країни. Адже, хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.  Відзначаючи річницю великої перемоги, ми віддаємо данину світлій пам`яті загиблих, вшановуємо велич народного подвигу, стійкість, мужність і волю людей, які захищали свій край, свою Україну.

Напередодні Дня Перемоги, за ініціативи ректора БНАУ Анатолія Степановича Даниленка та підтримці Київської обласної та Миронівської районної рад, 19 квітня у селі Ходорів відбулися заходи із вшанування пам`яті героїв, котрі поклали своє життя захищаючи рідну землю."Букринський плацдарм коштував занадто дорого. Наскільки дорого –  що ще й досі не встановлено, за офіційною статистикою близько 250 тис. осіб. Дніпро назавжди поховав під своїми водами тисячі бійців та мирних жителів, що стали учасниками і свідками тієї кривавої битви." – зазначив у своєму виступі Анатолій Степанович.

Щоб вшанувати героїв, які поховані в Братській могилі. До невеликого села на Миронівщині з`їхались понад 200 осіб  не лише з Київської  області, серед них Голова Київської обласної ради ветеранів – Томашов Микола Сергійович, який у своєму виступі вкотре нагадав тим людям, які вважають – "перемогла б Німеччина, жили б як німці", що ніколи б ми не жили так, а взагалі б не жили, а в кращому випадку були б рабами. І ми повинні свято пам`ятати про той подвиг, який зробили наші предки. Мав слово і народний депутат України Василь Амельчук, котрий теж був присутній на заході, передав вітання від лідера своєї партії Олега Ляшка і підкреслив, що пам`ять про війну і тих хто на ній поліг – святий обов`язок кожного свідомого громадянина.

На завершення звернувся до громади учасник АТО, боєць батальйону "Айдар" – Сергій Мелещук, який у своєму виступі порівняв ту війну і теперішню, що на сході нашої держави, і ще раз нагадав усім присутнім, як важко втрачати побратимів і як важко втамовувати фізичний і моральний біль, який завдають бойові дії. Далі всі присутні під пісню "Гей плине кача", яку виконав вокальний ансамбль університету під керівництвом Н.В. Булей, поклали квіти до пам`ятного меморіалу і взявши вінок, рушили до Дніпра де і опустили його на воду, співаючи, пісню – " Реве та стогне Дніпр широкий".     Далі Анатолій Степанович запросив ветеранів, учасників бойових дій та усіх присутніх до пам`ятного обіду, який приготував заздалегідь.

Отак на тривожній, печальній, але водночас і гордій за своїх пращурів ноті пройшов пам`ятний захід у селі Ходорів.