16 травня 2017 р. між факультетом права та лінгвістики Білоцерківського національного аграрного університету в особі його декана Валентини Борщовецької та Німецько-українським науковим Об’єднанням ім. Юрія Бойка-Блохина (НУНО), що в Мюнхені в особі його Президента Дарини Блохин відбулося підписання угоди про співпрацю.

18 травня 2017 р. колектив факультету права та лінгвістики БНАУ тепло привітав Дарину Дмитрівну з її особистим ювілеєм, а також поздоровив колег-науковців із початком роботи Міжнародної конференції «Німецько-українські зв’язки: минуле, сучасне і перспективи взаємовідносин», яка відбулася 22-23 травня 2017 р. у м. Переяславі-Хмельницькому. До організації, проведення цієї конференції, оформлення її ювілейного 10-го наукового збірника були залучені і наші викладачі кафедри іноземних мов.

Підписанню важливої угоди передувала значна підготовча робота, яку здійснювали викладачі факультету, зокрема контактна особа проекту, доцент кафедри іноземних мов БНАУ Ольга Будугай та Президент НУНО Дарина Блохин. Намічено такі пункти спільної діяльності:

1. Взаємна праця з виконання проектів «Книга пам’яті: імена замість но­мерів», «Книга пам’яті: діти Другої світової війни».

2. Взаємна наукова праця з організації міжнародних конференцій, круглих столів.

3. Поїздки викладачів і студентів до Німеччини з метою дослідження архів­них документів про українців-остарбайтерів, в’язнів концтаборів, дітей Другої світової війни.

4. Випуск спільних збірників спогадів, записаних з вуст очевидців про долю українських остарбайтерів, в’язнів концтаборів Німеччини, дітей у період Другої світової війни.

5. Студії наукової спадщини професора Українського вільного університету в Мюнхені Юрія Гавриловича Бойка-Блохина (1909-2002);

6. Спільна участь науковців у роботі комісій НУНО, які стосуються таких наукових сфер: філософської, літературно-історичної; суспільно-економічної; релігійно-філософської; культурно-мистецької.

Пані Дарина Блохин, яка давно і плідно працює на ниві освіти, науки й культури України і ФРН, народилася на Тернопільщині в родині, де були етнічні українці й німці. Вищу освіту здобула у Харківському ДПІ. Захистила дисертацію з методики самостійної роботи. 33 роки працювала педагогом-методистом у Тернопільській області. У 1994 році виїхала до ФРН і п’ять років навчалась на факультеті філософії в Українському вільному університеті. Захистила докторську дисертацію, обрана членом-кореспондентом АН у Нью-Йорку. Дарина Блохин має понад 660 наукових праць, більше десятка серед яких – монографії. Активно досліджує й пропагує діяльність свого чоловіка проф. Юрія Бойка-Блохина, автора біля 900 праць з історії української літератури, які він писав шістьма мовами. Сімейний архів родини Блохин вона вже передала Україні. За його матеріалами вже захищена в Україні одна дисертація з історії.

Зараз Дарина Блохин багато пише і постійно відвідує рідну серцю Україну, читає тут лекції у ВНЗ, виступає на конференціях. Щоразу привозить нові наукові праці, принципово безкоштовно залишає їх для ВНЗ України, безкоштовно читає лекції, називаючи себе «гостем-професором». Співпрацює і з ВНЗ Польщі та Чехії. Для освітян України є взірцем енергійного і діяльного патріотизму, жіночності й елегантності.

Цікава легенда про онуку Ярослава Мудрого з вуст Дарини Блохин

Дарина Дмитрівна Блохин протягом десятиліть досліджує німецько-українські наукові й культурні зв’язки, починаючи ще від епохи Київської Русі. Вона наголосила, що баварці шанують видатну українку, доля якої переплелася з історією Німеччини. У Баварії поширена легенда про Блаженну Едіґну, яку щороку 3 липня вшановують вдячні мешканці німецького міста Пух. У легенді йдеться про те, що до величі Анни Ярославни, королеви Франції, прирівнюється і діяльність її доньки Едіґни, онуки Ярослава Мудрого. Едіґна вирішила повернутися з Франції до Києва, взявши з собою дзвін і півня, який нагадував їй час своїм співом. Але дорога була неблизька. Дівчина зупинилася у Баварії, коло містечка Пух. Вона жила у великому дуплі липи, яка збереглася і до сьогодні. Дівчина полюбила німців і залишилася жити з ними. Едіґна виявила себе як велика добродійка та релігійна діячка, за що її назвали Блаженна і свята Едіґна Баварії. Нині діє церква св. Севастіяна, де зберігаються її мощі. Гості Баварії неодмінно відвідують цю церкву і музей, у якому картини розповідають про життя в ті часи, про страшний тиф, який знищив багато людей і худоби. Молитва Едіґни до Бога допомогла людям зцілитися, пережити це лихоліття. Історики Європи називають Едіґну донькою Сходу і Заходу: народилася вона у Франції, виховувалася у дідуся в Києві, а прославилася у Німеччині, в Баварії. Для її вшанування до міста Пух їдуть прочани з усього світу.

Колектив ФПЛ сподівається на плідну співпрацю БНАУ та НУНО.

Ольга Шмирова, завідувач кафедри іноземних мов

Ольга Будугай, доцент кафедри іноземних мов